Колодуб Лев Миколайович

ВІДГУКИ СУЧАСНИКІВ

Сьогодні , найбільш доцільно було б подивитись на творчий шлях митця очима сучасників, які висловлюють безпосередні, часто просто емоційні відчуття з приводу щойно прослуханої музики, свої думки.

"...Творчі інтереси композитора широкі й різноманітні. Його приваблюють й музично-театральні жанри, й симфонічна музика (копмозитором написано більш як 30 симфонічних творів) й камерна мініатюра (особливо ефектні п'єси для духових)...
...В музиці Л.Колодуба прекрасно поєднуються високий професіоналізм, майстерність сучасного митця з дохідливостю й демократичною сутністю образів, в результаті чого й народжується істинне мистецтво".
Музикознавець Т.Невінчана, буклет «Л.Колодуб».

"Левко Колодуб - людина символ. Його неможливо не поставити в один ряд з такими видатними майстрами як Артур ОНЕГГЕР або Франк МАРТІН. З цими швейцарськими композиторами його об'єднує одна стилістична якість: він предстає перед нами як сучасний митець, не впадаючи у безплідні експерименти, природним чином трансформує звичайну майстерність у щось велике. Так, наприклад, дуже імпонує (а у обізнаних колег викликає просто професійне задоволення) те, як КОЛОДУБ м'яко переходить від "тональних" до "атональних" пасажів (вкраплень).. Це означає, що у його музиці, як у класиків (згадуються пізні твори БЕТХОВЕНА), присутні всі дійсні виражальні засоби музики.
Твори КОЛОДУБА знаходять визнання не тільки у фахівців. Ми були також свідками, з яким розумінням, навіть з піднесенням, його композиції сприймає публіка. Напевно, підстави стверджувати, що Левко КОЛОДУБ не тільки з позиції сьогодення, але з перспективи на майбутнє, створив те, що залишається сталим, непорушним - світ спадку його."
Композитор, професор Фердінанд Брукман, ФРН Кьольн, березень 2006 р.

"...Творам Л.Колодуба притаманні монументалізм, багатство гармонічне колористичне, виразність музичної мови, характерне поєднання традицій класичних і сучасних, а також зацікавленість рідним фольклором". Музикознавець А.Жуковский. газета “Голос народу" Кельце, Польща 1970р.

"...Л.М.Колодуб у підході до спадщини свого народу на шляху сучасного синтезу, де домінують власні творчі концепції. В цьому, власне, близькість до концепцій М.Равеля, Б.Бартока та Стравінского (його російського періоду). Фольклор розглядається не з позиції милування регіональним колоритом, як музейним експонатом, а як компонентом, який приймає органічну співучасть у формуванн свого сучасного професійного музичного мислення, як новий естетичний феномен, який починає впливати на розвиток музики нашої доби. Це новаторське освітлення старовинної краси, яку століттями плекав геній народу."


"...Невичерпність творчих ідей композитора - від захопленого, натхненного відображення в музиці нескінченно мінливого, чарівного світу народно-поетичної фантазії або вогняного темпераменту украінців до глибокого, зосередженого роздуму над одвічними проблемами буття; картини пережитого, того "божевільного раллі", в якому виграш - життя, що продовжується; звукопису тиші; змалювання вічних незмінно прекрасних картин природи - переконливо розкривається в композиціях останніх років."
Музикознавець Н.Некрасова, “Культура життя" 12/II 1997

"...Програма починається з симфонії 3 м-ра Колодуба, названо В стилі українського барокко. Це пульсуючий, економічно оркестрований, в основному монотематичний, повний барв твір". Тім Пейдж, “Нью-Йорк таймс" 13/IV 1987

"...Симфонія 3 є поворотним етапом в творчості Л.Колодуба. Завжди прекрасний професіонал й композитор цікавої й колористичної музики, він поступово асимілював багато з сучасних новацій у природний неокласичний або неоромантичний стиль (у самому широкому розумінні цього слова)".
В.Балей, Дж.Сакс, фестиваль неокласичної музики FOCUS!, Нью-Йорк , 22-28/II 1991

“Жанровою характерністю відзначається вокальний цикл Л.Колодуба на слова Т.Шевченка, що об'єднує три різні за настроєм, емоційним наснаженням романси, - психологічно заглиблений, пісенного плану солоспів. Особливо цікаві солоспіви Колодуба своєю структурою, де взамозв'язок між вокальною та інструментальною партіями трактуються в оперному плані, наприклад, перегуки речетатитвних фраз у голос з головною мелодією, що проходить в акомпанемент. Цикл, до речі , має другий варіант у супроводі симфонічного оркестру”.
Композитор, доктор мистецтвознавства Богдана Ф льц , з книги “Український радянський романс", Київ, Наукова думка" 1970

“Його романси на слова Шевченка написані в лірично-пісенному ключі. Вони прості за формою, мелодичним малюнком, гармонічною мовою, фактурою.Але ця простота аж ніяк не сумісна з спрощеністю - відчутно, що це наслідок глибокого проникнення в образну суть та настрой поезії, результат тонкого переосмислення народопісенних творчих засад підкорення їх авторському задуму. У вокальних перекладах поезій Т.Шевченка, здійснених Л.Колодубом, багато важить точність деталей, свіжості й виразності, а також майстерне поєднання просто пісенної форми з елементами драматизації".
Доктор мистецтвознавства Марія Загайкевич, творчий портрет Л.Колодуб,
Київ, “Музична Україна", 1973р

"...Твори Л.Колодуба засвідчили, що духовий оркестр здатний втілювати найрізноманітніші музичні образи, не поступається своїми інтерпретаторськими можливостями перед симфонічними колективами”.
Марія Загайкевич, “Чи знаєте ви, що таке духовий оркестр?", газета "Рада" 26/VII 1992

"...Концерт для 2-х скрипок та оркестру привабив шанувальників музики, передусім своєю філософською концепцією. Автор тлумачить його не лише традиційно - як змагання солістів з великим інструментальним колективом - а як діалог, наповнений глибокою мудрістю, справді людськими почуттями й переживаннями... Концерт приваблю не лише вмілим використанням солюючих інструментів симфонічного оркестру, а й характером, самобутнім забарвленням музики. Кожний, хто слухав його, відразу запевнить: виник цикл на національному стильовому грунті... ...Композитор виступив у Концерті як професіонал високої проби. Його не лякають різного роду комозиційні труднощі, він легко долає розмаїті структурні й фактурні "загадки", без зусиль проводить лінію солістів й складний, багатомірний, позначений виразовою винахідливістю та невичерпними тембровими багатствами, оркестр".
Доктор мистецтвознавства Микола Гордійчук,
"Музичне слово - від народу" ,"Культура життя", 11 / I 1992

" ...Я дуже добре ознайомлений з творчістю Левка Миколайовича, залюбки відвідую усі концерти де виконуються його твори, слухаючи музику симфонічну чи інструментальну цього видатного українського композитора, завжди одержую справжню естетичну насолоду. Мене захоплює майстерне володіння композитором невичерпними (в його руках) засобами оркестрового письма, завдяки яким народжуються оригінальні музичні образи. Його оркестр - справді Колодубівський оркестр - звучить напрочуд соковито, повнокровно, він вільно дихає, живе!"
Ярослав Верховинець, з відгуку до Шевченківського комітету, 1997

"...Ця тема для багатьох поколінь митців буде скорботною пассіонарією, кожен хто торкається, прагне осягнути огром національної трагедії, виявити особистий біль людини - нащадка загиблих. Для Л.Колодуба в цьому власне умотивування: та страшна доба забрала у нього батька. Симфонія 5 сприймається як масштабний Реквіє м для оркестру, де у трьох частинах постають образи великої трагедійної сили. А тематизм ніби зцементовано архаїчними, з глибин століть інтонаціями давньослов'янського знаменного розспіву... Симфонія 5 - творчий подвиг Л.Колодуба, етапний твір української музики."
Музикознавець Валентина Кузик, газета "Рада", 8 липня 1993

"...Центральний розділ симфонії несе в собі глибокий узагальнюючий смисл. З музичним образом, що вперше з'явився в експозиції симфонії, - старовинним церковним розспівом - вступає в діалог народна дума... Кульмінація - домінування християнської ідеї: крізь страждання, випробування - до розуміння всепрощення. ... Значний, дійсно глибокий, філософсько мудрий твір народився у митця, життя, творчість якого досягли гармонії цілого."
Надія Некрасова, "Час життя, час творчості", про 5-ту симфонію "Культура життя", 10/ XII 1994

"... П'ята симфонія композитора "Pro memoria" високо оцінена публікою, пресою. Це твір, що йде "окремим рядком". Дозволивши собі звернутися до слухача від першо особи, максимально заглибившись у світ власних переживань, думок спогадів, митець відкрив для себе, у власному стилі нові горизонти."
Н. Некрасова, "Його стихія - симфонія пісня", "К Ж" 12/ II 1997

“...вокально-симфонічна поема “Переяславська Рада" включа ряд епізодів, проте розподіл цей, визначений в основному послідовністю розгортання поетичних образів, дещо умовний, тому що весь твір за формою напрочуд цілісний. Хоровий пролог на початку поеми - своєрідний зачин, заспів епічно-розповідального характеру...
... Серед засобів симфонічної розробки матеріалу на першому місці - поліфонія. Народно-підголосковою поліфонією, що органічно випливає з характеру мелодіки, композитор користується епізодично. Натомість прийоми класичної поліфонії - імітаційно та контрастно - збагачуються фольклорними знахідками.”
Доктор мистецтвознавства Алла Терещенко про твір, що є дипломною роботою Л.Колодуба. . З книги “Українська радянська кантата ораторія" Київ, “Наукова думка" , 1975

"...Починаючи з 80-х років, після етапної для української музики "Симфонії в стилі українського барокко" (Симфонія 3) Левко Колодуб сяга висот симфонізму світового рівня. Його скрипкові концерти, "Турівські пісні" для камерного оркестру, блискучі, вишукані "Українські танці" (яких, певен, чекає велике концертне життя!), а особливо Симфонія 5 "Pro memoria" (Пам'яті жертв страшних лихоліть в Україні") сягають рівня високого, не побоюся вжити слово, вселюдського узагальнення."
Диригент, професор Вадим Гнідаш, з відгуку до Шевченківського комітету, 1997

“Симфонія 2 “Шевченківські образи" - твір, зміст якого виник у результаті плідного синтезу мистецтв: поезії, живопису музики, посів особливе місце в розвитку українського симфонізму, привернув загальну увагу не тільки оригінальністю задуму, але й своєрідними жанровими рисами, органічним сполученням програмної картинності з експресивною патетикою драматичного вислову."
Марія Загайкевич, творчий портрет Л.Колодуб, Київ, “Музична Україна", 1973р.

"...Музичну драматургію опери побудовано на контрастних співставленнях, як об'єднують єдиний меморіальний простір спектаклю. Музика відверта й емоційна. Світлий життєстверджуючий тон авторської партитури, прсякнутою не цитованою, але невловимо згадуємою мелодикою пісень воєнних років, українським народним розспівом, вводить у спектакль пронизливо-хвилюючу, лірико-героїчну інтонацію, яка викликає відчуття життєвої достовірності того, що відбувається й дозволяє організувати на сцені насичену дію."
З анотації до опери "Незраджена любов" у Одеському оперному театрі, 1985

"...Новаторські пошуки, прагнення синтезувати різні конструктивні прийоми привели до виникнення своєрідного драматургічного організму "Незрадженої любові". З одного боку, в побудові опери виразно проступає тяжіння до монтажної композиції - зіставлення на засадах кадрування окремих сценічних ситуацій. З іншого - оркестрова партія з поступовим, логічно-зпаяним розвитком образно-лейтмотивних ланок висуває на перший план симфонічний, наскрізний принцип розгортання музичної тканини. Це, безперечно, збагачує виражальну палітру твору, посилює рельєфність драматургічного задуму. Характер образного змісту, оригінальна драматургія та стильові риси партитури Л.Колодуба зумовили виникнення своєрідного жанрового різновиду опери-поеми, де визначальними є задушевність, навіть певна патетика емоційного вислову. Разом все це дає вдячний матеріал для хвилюючого музичного спектаклю, однак лише за умови по-справжньому творчому підході до його сценічного втілення... Постановка "Незраджена любов " в Одеському та Донецькому театрах - помітна подія в мистецькому житті республіки."
Марія Загайкевич, "Незраджена любов", журнал "Музика" 5, 1987

"Концерт для кларнета й камерного оркестру Левка Колодуба відрізняється жанровим розмаїттям, контрастною драматургію, насичений атмосферою гри, енергією."
Ганна Чудутова, "УНІАН-товаристо (огляди, коментар, прогнози)", 1995, 41 (124)

"Рапсодія" Колодуба є безумовним досягненням не тільки молодого автора, але й всеукраїнської симфонічної музики"
Доктор мистецтвознавства М.Гордийчук, газета "Радянська культура", Київ, 10 січня 1963р.

"Першим справжнім успіхом молодого композитора була його "Українська карпатська рапсодія" для симфонічного оркестру, завершена в 1960 році. Рапсодія виконувалась на Декаді української літератури і мистецтва в Москві, на Республіканському огляді молодих композиторів, а також за кордоном ( в Бухаресті оркестром Румунського радіо і телебачення під керуванням заслуженого артиста УРСР Вадима Гнідаша).
Музика рапсодії позначена яскравою народністю, національністю, в ній приваблює виразність мелодичного матеріалу, свіжість, гармонія, майстерність оркестровки.
Музична мова рапсодії Л.Колодуба в найкращому розумінні слова - сучасна. Творча практика показує, що народ приймає тільки ті художні твори, які правдиво відображають життя, розкривають і стверджують найкращі духовні риси сучасників. Саме таким твором є "Українська карпатська рапсодія" Л. Колодуба."

Думки з фестивалів:

"Під час фестивалю відбулись прем'єри творів, що демонстрували розуміння професіоналізму як чинника, що спонукає до постійних художніх пошуків, розширення творчих виконавських граней. До них належить передусім новий Концерт для фагота камерного оркестру Левка Колодуба. Шанувальники музики мають бути вдячні й композитору, й чудовому виконавцю Тарасу Осадчому за розкриття колосальних виражальних можливостей цього унікального інструмента: виявилося, що йому підвладні як експресивні медитації, загострені драматичні спалахи, так і задушевна лірика."
Марія Загайкевич, "Оптимістичні нотатки" у "Культурі життя" за 5 листопада 1997, 43

"Безсумнівним здобутком був (серед інших) Концерт для фагота з оркестром Л.Колодуба... Ця музика не шокує, а вражає всім, чим може вражати музика високодуховного, високоестетичного рівня довершеності, насамперед, повагою до слухача."
Софія Грица, "Очима етномузиколога" в "Українській культурі", 1 (885), 1998

"Розчарував останній день фестивалю. "Дитячий лемент на галявині" для фагота з оркестром А.Блешігера (США) був сприйнятий з більшим ентузіазмом, ніж геніальний твір Л.Колодуба (для цього ж складу)... Що й казати, наша публіка не відзначається художнім смаком."
Ігор Громадський, студент, композитор

"Серед композиторів старшого покоління відзначу Л.Колодуба з його Концертом для фагота з оркестром. Твір сприймається як вершина - яскравий, глибокий , стилістично вишуканий."
Олена Дейчук, студентка, композитор

"Ліричній концепції нового концерту для гобоя камерного оркестру Л.Колодуба властиві несподівана інтрига (темброва, структурна, тематична), гротеск, певна загостреність інтонаційного матеріалу, що базується на елементах модальної системи вельми опосередкованої фольклорності. Музика полонить слухача, спонукає до роздумів."
"Загальне схвалення слухачів викликало блискуче виконання (Чернігівським камерним хором під орудою Л.Боднарука) двох прем'єр - фольклорної сюіти 2 О.Некрасова... особливо терпкого, загострено жанрового, з своєрідними фактурно-хоровими ефектами та ритмами, твору Л.Колодуба "Танці села Туврівка" (вільна обробка українських народних пісень з циклу "Прилуцькі пісні").
Галина Конькова, "Українська камерна...Але найкраща - хорова" у "Культурі життя" за 18 листопада 1998, 46

Про оперу “Поет":

Виписки з інтев'ю, взятого кореспонтом каналу “TV Інтер" Л.Задорожною після прем'єри опери Л.Колодуба “ПОЕТ" 27 квітня 2001р.

Директор та художній керівник ХАТОБ'у Г.В.Селіхов:
“З тривогою сприймають сучасних авторів актори-виконавці тому, що обмаль таких творів. Класику скоріше виконують. Але коли познайомились з композитором, коли познайомились з його творчістю, то ви знаєте,.. ну ви маєте тепер результат, ви чуєте, ви бачите - це дійсно подія."

Відгуки слухачів:
“Спектакль справив враження дуже глибоке, серйозне. Після спектаклю парафіяни нашої церкви, знайомі обмінювалися думками з почутттям вдячності до всіх учасників спектаклю. Мені здається, не кажучи вже про все останнє, ліричні сцени опери заслуговують найвищо оцінки."
Ольга Володимирівна, викладач російської і української мови та літератури.

Парафіянка храму УАПЦ ім.Івана Богослова, бібліотекар храму, м.Харків:
“Опера Л.Колодуба “Поет" справила не мене сильне враження. Постановка дуже сподобалась. Мовою театру на високій ноті прозвучала громадянська позиція Тараса Шевченка (друга дія опери), його боротьба за чисту, духовну Україну.
А найбільше були близькі моїй душі ліричні сцени першої дії опери. Вони особливо прозвучали в ключ української ментальності. Всі ліричні сцени наскрізно мелодичні: тут ніжна Оксаночка, драматична Катерина, багатообразна княжна Репніна. Опера масштабна, оригінальна."

"Опера Поет" Л.М.Колодуба справила на мене надзвичайне, колосальне враження. Вона так написана, що весь час хочеться слухати. Цікавість не покидає слухача ні на хвилину. Вражає лірична контрастність, приголомшують сцени бичування Шевченком дійсності, його роки перебування в солдатах. Панорама опери надзвичайно широка, захоплююча. Я вважаю, українська опера отримала достойний твір, який треба ставити не тільки на українській, а також на світовій сцені."
Вчителька музики в загальноосвітній школі 122 міста Харкова.
Міщенко Н., 5.01 2002р.

"Послухавши оперний спектакль Л.М.Колодуба “Поет" хочеться подякувати авторові за його унікальний твір. Хочеться подякувати оперним виконавцям диригенту, режисеру, декоратору, костюмерам - всім, всім хто брав участь у створенні такого широкомасштабного твору.
А унікальність цього витвору мистецтва полягає в тому, що одна така вистава відіграє значно більшу роль у патріотичному вихованні людини (особливо школяра) ніж ціла низка, серія чудово методично розроблених уроків в школі на тему про житття, творчість нашого Тараса Григоровича Шевченка.
Вітаю автора з успіхом, зичу йому міцного здоров'я."
Литвин Наталія Іванівна, вчителька української мови і літератури, з/о школа 122 м. Харків

Композитор, доктор мистецтвознавства Антон Муха, брошюра "Украинская карпатская рапсодия Л.Колодуба" Київ, вид. "Мистецтво", 1963р.
"Якщо ви не чули "Українську карпатську рапсодію" Л.Колодуба, постарайтеся познайомитися з нею. Ви неодмінно одержете естетичне задоволення, безумовно, перед вами по-новому відкриється нев'януча краса народу, природи й мелодій Карпатської України. Знавця й цінувальника симфонічної музики привабить в цьому творі барвистість свіжість мови, ладова своєрідність народних по характеру тем та їх симфонічний розвиток - одним словом те, що свідчить про художню індивідуальність й майстерність автора."

Музикознавець Ю.Малишев, Москва, журнал "Советская музыка" 5, 1965р
"Рапсодія" заслуженно стала одним з найпопулярніших творів у програмах симфонічних оркестрів." Диригент Гурген Карапетян, газета "Социалистическая Осетия", 27 січня 1968 м. Орджонікідзе

"Досконалий підйом настроїв й кульмінації у органічно пов'язаних чотирьох частинах Рапсодії, специфічний гуцульський колорит й висока професійна майстерність ведуть до того, що твір залишає незабутні художні враження"

За роки свого існування Українська карпатська рапсодія 1 виконувалась всіма симфонічними оркестрами України, а також оркестрами Білорусії, Німеччини, Казахстану, Канади, Латвії, Молдови, Осетії, Польщі, Росії, Румунії. Диригували - Дущенко (перший виконавець), Н.Рахлін, К.Сімеонов, Шебалтіна, В.Гнідаш, С.Турчак, В.Кожухар, Г.Карапетян, А.Власенко, А.Осмаков, А.Калабухін, П.Шеметов, Ю.Янко, Р.Кофман, В.Плоскина, А.Кульбаба, Н.Пономарчук (Україна), В.Барсов (Білорусія, Росія), Т.Гуртовий (Молдова), В.Дударова (Росія), Л.Вігнер (Латвія) та ін. В авторських концертах - диригує автор.
Рапсодія входить в програми класів диригування консерваторій, а також в перелік рекомендованих творів на конкурсах диригентів. На Першому українському конкурсі ім. С.Турчака з чотирьох фіналістів три обрали Рапсодію.

Responses of